25 липня , поблизу  селища Чутове , Полтавська область , у мальовничому  урочищі  поблизу річки  Коломак , відбулися громадські заходи  по відзначенню 331 річниці проголошення І.Мазепи Гетьманом України . В імпровізованому козачому таборі , з відповідними традиційними атрибутами , козацькою вежею , зібралися науковці , краєзнавці , волонтери , атовці , майданівці , журналісти , представники влади - небайдужі люди до власної історії , власних видатних історичних постатей .Одним із дискусійних питань , яке обговорювалося на цій раді , було встановлення точного місця цієї історичної події - обрання І.Мазепи Гетьманом України .Адже харківські науковці , на відміну від полтавських , таким місцем вважають своє м.Коломак , полтавці - берег р.Коломак , поблизу Чутового . Значна частина цього заходу була присвячена обговоренню сучасної політичної ситуації  в Україні , пошуку ефективних і дієвих шляхів відновленню Української держави і української державності . У складі делегацій Київщини , Харківщини , Черкащини , Полтавщини , які взяли участь у цих заходах , були також громадські активісти і Семенівщини . По завершенню цієї зустрічі  , були прийняті відповідні рішення , одним з яких є - встановлення меморіального знаку на місці  обрання І.Мазепи Гетьманом України , відновлення броду через річку Коломак , започаткування щорічних заходів на честь цієї події . Особливу вдячність за організацію і проведення цих заходів висловлюємо чутівським громадським активістам - фермерам , які створили цей табір , запросили  учасників ради , забезпечили цікаве і змістовне перебування у ньому !

 Коротка  історична довідка , щодо обрання Івана Мазепи Гетьманом України  . Точне історичне місце цієї події  - встановлюється .  Саме ж обрання Гетьмана Мазепи відбувалося наступним чином . Військова рада, яка відбулася 25 липня, мала лише формальне значення. Вжито було всіх заходів, щоб здійснити намічений напередодні план виборів — місце голосування було оточене тісним колом («у шість чоловіка») московського війська. Навколо козаків розставлено стрільців і рейтарів. На Раді присутні були тільки 800 кінних і 1200 піших козаків, тобто зовсім незначна частина козацького війська. Старшина, яка стояла в перших рядах, вигукнула ім'я Мазепи, а коли дехто спробував називати інші ім'я, їх «вмить угамували». Іван Мазепа був обраний на гетьмана України^[14].Мав тоді 50 років, був людиною з величезним життєвим та політичним досвідом. Обрання Мазепи пов'язане було з підписанням нових «Коломацьких статей» (основа — «Глухівські статті» Многогрішного 1669 року, з деякими додатками на користь Москви).Так, було застережено, що Україна не сміє порушувати вічний мир з Річчю Посполитою і повинна підтримувати добросусідські стосунки з Кримом. Знову заборонено Україні мати дипломатичні стосунки з іншими державами. Окрім залог та воєвод, що були в Києві, Чернігові, Ніжині, Переяславі та Острі, московська залога мала стояти в гетьманській резиденції — Батурині — для постійного контролю над гетьманським урядом. Заборонялося «голосов испущать», що «Малороссийский край гетманского регименту», а тільки казати, що він належить до єдиної держави з Великоросійським краєм. Тому мусить бути вільний перехід з Москви в Україну. Гетьман і старшина повинні дбати про зміцнення зв'язків між двома народами.

Пам'ятник Івану Мазепі у Коломаку, на ймовірному місці, обрання його гетьманом України -  за версією харківських науковців .                                                                                                                                                                                Метою Мазепи як гетьмана Війська Запорозького було об'єднання козацьких земель Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя і, якщо можливо, Слобожанщини і Ханської України в складі єдиної Української держави під гетьманським реґіментом, встановлення міцної автократичної гетьманської влади у становій державі європейського типу зі збереженням традиційної системи козацького устрою^[15].