В е ч і р .                                                                                                                                                                 Вечір несподівано , чарівно,                                                                                                                                                   Зоряним пером малює тишу ,                                                                                                                                           А я вийду з хати покурити ,                                                                                                                                                І слова на завтра всі залишу .                                                                                                                                            Під бузком на лавочці присяду -                                                                                                                                          От у двох уже і задиміли :                                                                                                                                                  він суцвіттям ніжним , а я димом ,                                                                                                                                    Ніби двоє приятелів стрілись .                                                                                                                                          Мовчимо . А що нам говорити ?                                                                                                                                          Вечір , по-чарівнному незвичний ,                                                                                                                                        Зоряним пером малює тишу ...                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   P.S .  Унікальний поет , сліпий , трагічної долі . Він цей Світ не бачив , але відчував  його усіма струнами своєї зраненої душі ... Любив людей і свій неповторний край , що  й увіковічнив у своїх творах . Нині , майже забутий , і зокрема у своєму рідному селі Погребняки . Його могила закинута ,  як і могила дружини , що спочиває поруч -  поросли бурянами  . Сільська рада , перейменовувавши вулиці села , про нього навіть і не згадала ! Назва ,,Забурянена,, вулиця , очевидно їй милозвучніша , ніж Івана Чепурного ! Не має Героїв в Україні , і Пророка у рідному краї , кажете ?!  То чому ми деградуємо і вимираємо ?!