КОДЕКС ЧЕСТІ ЛЕГІОНЕРА УНА
Статут Української Національної Армії. Частина Четверта.
«Кодекс Честі легіонера УНА».
- 4.1. Кожний рекрут, вступаючи у лави УНА, розуміє, що життя його докорінно змінюється і він або вона зобов’язані насамперед позбавитися шкідливих звичок, інстинктів та лінії поведінки. УНА є організацією, де толерантність до брехні, як головної причини занепаду країни та суспільства - є нульовою.
Маніпулювати, робити безапеляційні заяви з приводу якостей інших, займатися з’ясуванням відносин, розповсюджувати плітки та чутки, звинувачувати когось не маючі достатньо доказів - це все є різновидами брехні. І від брехні необхідно позбавитися для того, щоб мати право бути легіонером УНА.
Брехня заважає, відволікає, саботує і знищує усі благородні ініциативи, паралізує конструктивний процес.
За брехню рекрута або легіонера очікує ганебне вигнання з лав УНА. А у випадку таких різновидів брехні як зрада, шпигунство або саботаж - також фізичне покарання.
- 4.2. Членам організації суворо заборонено обговорювати особисті якості, недоліки та звички інших легіонерів, окрім випадків коли проходить робоче обговорювання з метою призначення на посаду чи присвоювання чергового або позачергового військового звання.
- 4.3. Ніхто не має права псувати настрій іншим лише тому, що сам не в настрої. Посмішка, доброзичливість, кредит довіри - це ознаки легіонера УНА, воїна Світла, що розбудовує нову сучасну Україну. Його імідж є протилежностю тим дикуватим, агресивним, постійно злим людям, що напали на його країну.
- 4.4. Пропущено. Секретний пункт.
- 4.5. Ніхто не має права звинувачувати когось у зраді, використовуючи для цього свої "докази". Для цього є професіонали в Службі Безпеки. Якщо у Вас є обґрунтовані підозри - Ви зобов’язані звернутися в СБ. Можливо, зрада насправді має місце і надзвичайно важливо щоб зрадник не здогадувався про те, що його викрито. Поміркуйте над цим перед тим, як починати репетувати. УНА - серйозна парамілітарна організація сурової дисципліни, а не чергові з’ясування відносин під час мітингу або суперечок за право власності.
- 4.6. Легіонер завжди, у буль який момент часу, пам’ятає що Україна - понад усе. Не власне его чи нарцисизм. Не бажання усім доказати який розумний. Не черга на звання або посаду. Не бажання щось зробити, попередньо не порадившись або не отримавши на це наказ.
А саме Україна.
- 4.7. Легіонер завжди готовий надати допомогу своєму побратиму або посестрі. Легіонер ніколи не залишить свого товариша найпрозволяще або не перевірить додатково що з товаришем усе буде гаразд. В однострої або під час неспокійної ситуації - легіонери завжди залишаються як мінімум удвох, щоб збільшити шанси на гідний захист своєї честі та честі свого підрозділа.
- 4.8. Легіонеру суворо заборонено вживати алкоголь під час виконання служби або вдягнутим в бойовий чи повсякденний однострій. Це величезна неповага до самопожертви тих, хто під червоно-чорними штандартами віддав своє життя у боротьбі, котру ще не закінчено. Легіонер може вживати невеличку кількість алкоголю в парадному однострої виключно під час офіційних заходів під наглядом офіцерів вищого рангу, робити це промірковано та скромно і ніколи не демонструвати ознаки алкогольного сп’яніння.
- 4.9. Легіонеру суворо заборонено вживати будь-які наркотичні речовини окрім випадків медичної екстремальної ситуації, коли наркотичні речовини прописані та надаються кваліфікованим медичним персоналом.
- 4.10. Легіонерам різних статей не забороняється закохуватися одне в одного та мати особисті та інтимні стосунки поза часом виконання своїх обов`язків. Але при виникненні такої ситуації - пара зобов`язана повідомити у Службу Людських Ресурсів, яка повинна впевнитися в відсутності умов етичного конфлікту пов’язаного з обов’язками легіонерів. У крайньому випадку можливі зміни сфери відповідальності одного з легіонерів. Це стандартна сучасна корпоративна практика.
- 4.11. Легіонер з терплячістю та розумінням ставиться до політичних поглядів, що дещо відрізняються від його особистих. Правоту свою доказує аргументами та залізною логікою, а не обзиваннями та приниженнями опонента. Легіонер ніколи не забуває про те, що він чи вона після прийняття присяги та вступу в УНА більш не належить виключно собі чи своїм родичам. А належить Україні. І репрезентує собою українську політично-військову еліту, Захисника українського народу, держави та культурних традицій.
- 4.12. Легіонер усвідомлює, що головна сила організації - це політична єдність.
Вона досягається прозорістю мети та надзвичайною партійною та військовою дисципліною.
Сила ланцюга встановлюється силою найслабшій ланки. Легіонер впевниться в тому, що ані він чи вона, ані соратники довкола - не будуть цією найслабшою ланкою.
- 4.13. Легіонер в свій час прийняв рішення долучитися до лав УНА, тому що організація має за свою мету закінчити з ганебною ерою безкарності державних службовців в Україні. Тому легіонер затверджує цей принцип власним прикладом і завжди готовий відповідати за свої дії перед Судом Честі УНА.
Джерело: Кодекс Честі легіонера УНА
МЕДІА
|
